Хваліть… правильно

Правильна похвала є важливим способом заохочення дітей та забезпечення їх зворотним зв’язком. А неправильна похвала може стати ще однією винагородою типу «якщо-тоді», яка здатна знівелювати креативність і придушити внутрішню мотивацію.

Серйозна робота вчених-психологів у цій царині, зокрема Керол Двек, створила для нас своєрідну інструкцію, як похвалити так, аби це сприяло розвитку поведінки типу І.

• Хваліть за старання та стратегію, а не за розум. Як показали результати дослідження, проведеного Керол Двек, діти, яких хвалять за те, що «вони розумні», часто вірять, що будь-яке навчальне ускладнення – це тест на правдивість такого твердження. Тож вони чинять опір сприйманню нових викликів і вибирають найлегший шлях, побоюючись, що в разі невдачі покажуть себе невігласами. Натомість діти, які розуміють, що зусилля і важка праця ведуть до майстерності та зростання, більш охоче беруться за виконання нових, важчих завдань.

• Хваліть за щось конкретне. Батькам і вчителям слід забезпечувати дітей корисною інформацією про їхню результативність. Замість того щоб говорити їм якісь загальні фрази, скажіть їм конкретно, що саме вони зробили, що варто відзначити.

• Хваліть наодинці. Похвала – це вид зворотного зв’язку, а не така собі церемонія нагородження. Тому найкраще хвалити дитину сам на сам, особисто.

• Хваліть тоді, коли для цього є змістовна причина. Не обманюйте дитину. Вона розпізнає фальшиву похвалу за одну мить. Тож або будьте щирими, або тримайте рот на замку. Якщо перехвалите, дитина вважатиме таку похвалу нечесною та незаслуженою. Більше того, перехвалювання стає ще одною винагородою типу «якщо-тоді», що спонукає дитину радше до заробляння похвали, ніж до руху в напрямку майстерності та мети.